Рада молодих вчених ДВНЗ «УжНУ» ініціювала масштабне опитування серед молодих науковців університету з метою виявлення ключових проблем, які ускладнюють їхню професійну діяльність. Ця ініціатива спрямована на глибокий аналіз викликів, що стоять перед молодими дослідниками, та пошук рішень для покращення їхніх умов праці та мотивації. Ініціатором насамперед виступив Гряділь Тарас, голова Ради молодих вчених. Велику роль у формуванні фінальної версії анкети внесла Руслана Джуган (Сопко), доцент кафедри соціології та соціальної роботи.
Хто є молодими вченими? До них належать: викладачі, старші викладачі, аспіранти, клінічні ординатори, лікарі-інтерни,студенти, які займаються науковими дослідженнями, іноземні громадяни, що навчаються або працюють в УжНУ та здійснюють наукову діяльність. Вік цих осіб не перевищує 35 років (для магістрів) і 40 років (для докторів наук або докторантів).
Саме дослідження спрямоване на збір об’єктивних даних щодо перешкод у кар’єрному зростанні, доступі до ресурсів, фінансуванні наукових проєктів та низки інших проблем. До них можна віднести: неконкурентна заробітна плата молодого вченого на державній роботі в порівнянні з приватним сектором; пошук фінансування для персональних наукових досліджень, а також для покращення власного матеріального стану; проблеми делегування тих обов’язків чи завдань, які не відповідають його посадовим інструкціям (тим самим втрачається час який може бути використаний на наукові пошуки); відсутність стабільних фінансових механізмів підтримки Ради молодих вчених; ризик мобілізації молодих вчених, зокрема незахищених; часом непрозорий фінансовий розподіл від наукових досліджень; сімейна обтяженість та її вплив на продуктивність наукових досліджень; пошук потенційних партнерів для співпраці та організації наукових досліджень, зокрема за кордоном; ускладнення виїзду за кордон, зокрема, для осіб чоловічої статі; проблеми із забезпеченням канцтоварів та розхідних матеріалів; швидка зміна правил законодавстві України, особливо в питаннях аспірантури; пошук “місця під сонцем” в академічній спільноті; пошук балансу між педагогічною та науковою діяльністю та багато ін.
Як наголошує Тарас Гряділь, досить важливим є вивчення основних проблем, які виникають на науково-дослідницькому шляху молодих вчених нашої альма матер. Адже знаючи основні проблеми та їх першопричини, можна оперативно реагувати і вирішувати їх, в тому числі шляхом інформування керівництва університету.
“Не менш важливим є вивчення проблем і під час воєнного стану: як він відобразився на динаміку наукових досліджень, наукових пошуків на академічну мобільність молодих учених, а також їх мотивацію до науки під час економічних негараздів зумовлених військовою агресією рф. Саме тому із часу перевантаження ради молодих вчених з липня 2022 року, ми на низці засідань рад молодих вчених УжНУ, обдумовували і формулювали питання які увійдуть у опитник, який представлений в фінальній версії на сайті Ужгородського національного університету в рубриці Ради молодих учених.” – зазначає пан Тарас.
Участь у цьому опитуванні дозволить університету краще зрозуміти потреби молодих вчених та розробити ефективні рішення для покращення умов їхньої діяльності. В підсумку проблеми молодих вчених в УжНУ, часом виходять за межі повноважень адміністрації університету, і є типовими для молодих вчених всієї України, адже всі працюють і функціонують у межах єдиного законодавства України, фінансового забезпечення тощо, але з певними відмінностями. Саме тому кооперація молодих активних вчених всієї України, знаючи проблеми на місцях, мають шанс змінити і вибудувати справді європейську країну з європейськими цінностями, де дослідникам буде набагато легше ставати на стежку науки і добиватися якісних результатів та кращого фінансового благополуччя.
Незважаючи на те, що проводилась розсилка щодо важливості заповнення даної анкети, а також неодноразово піднімалось це питання на науково-технічній раді університету, на сьогоднішній день її заповнило лише близько 40 осіб, які належать до потрібної категорії. Це дуже мала вибірка і через це анкета все ще доступна для заповнення.
Як повідомляє голова Ради, результати анкетування неодноразово представлялись на Всеукраїнських круглих столах, спілках Рад молодих вчених всієї України, а також на щорічному звітуванні голови Ради молодих вчених УжНУ на Науково-технічній Раді УжНУ. Окремо слід згадати представлення і обговорення результатів, на останній конференції яку організувала Рада молодих вчених університету, за матеріалами якої і вийшов збірник Міжнародної наукової конференції «Наукові горизонти ХХІ століття: мультидисциплінарні дослідження», яка відбулася в Ужгородському національному університеті 16-17 травня 2024 р., де й були представлені результати аналізу відповідей з даної анкети.
Організатори наголошують, що кожен голос є важливим, оскільки отримані дані можуть стати основою для масштабних змін не лише в університеті, а й у всій системі наукової діяльності України. Спільними зусиллями можна покращити фінансування, створити прозорі умови для професійного розвитку та посилити захист молодих дослідників під час кризових періодів.
Зібрані дані будуть проаналізовані та використані для розробки рекомендацій щодо вдосконалення навчальних програм, науково-дослідницьких проектів, а також створення додаткових можливостей для професійного розвитку. УжНУ планує впровадити результати дослідження у майбутні стратегічні плани університету.