Український книжковий ринок постійно розвивається та прогресує. За останні 5 років він пройшов через значні зміни. В тому числі вони зумовлені пандемією, повномасштабним втогрненням та зміною економічних і культурних факторі. Це все суттєво вплинуло на вибір і доступ до літератури, а також на загальні звички читання українців. У цій статті розглядаємо основні тенденції, що спостерігаються в книжкових уподобаннях, способах купівлі, виборі між електронними та паперовими виданнями, а також соціальні зміни, які підтримують розвиток книжкової культури в Україні.
Початок пандемії: Перевага електронних книг і зміна місця читання
З появою ковіду у 2020 році змінилися умови життя людей у всьому світі. В Україні це спричинило підвищений попит на електронні книги, адже через карантинні обмеження та закриття книжкових магазинів традиційний доступ до паперових видань був обмежений. Багато українців почали відкривати для себе зручність електронних книг, які можна придбати онлайн і читати з мобільних пристроїв. Цей тренд підтримали видавництва, збільшуючи кількість нових видань у цифровому форматі.
Олександр Красовицький, директор видавництва “Фоліо”:
“Відмова від російських видавництв та необхідність швидкого відновлення асортименту підштовхнули нас до активнішого випуску електронних книг. У 2022 році ми випустили близько 450 електронних видань, тоді як паперових — 300”
Інтерес до електронних видань підтримували також доступність і швидкість отримання, адже електронні книги, на відміну від паперових, не потребують фізичної доставки. Крім того, видавці використовували ситуацію для популяризації україномовного контенту, зокрема, щоб замінити російськомовні видання, що зникали з ринку через політичні обмеження.
Вплив війни на ринок друкованих книг: Зміна структури та зростання національної літератури
Після 24 лютого 2022 року книжковий ринок в Україні зазнав ще більших змін. Через бойові дії частина видавництв та друкарень постраждали фізично, що спричинило зменшення обсягів друкованої продукції. Однак саме в цей період значно виріс попит на українську літературу та книжки українських авторів, які видавалися як у паперовому, так і в електронному форматах. Історична література, а також сучасна українська проза стали популярнішими, оскільки вони відображали дух часу та відповідали національним настроям. Українці більше стали читати патріотичну літературу, що сприяло росту попиту на книги про історію України, її героїв та культурні особливості.
Засновник книгарні Readeat Дмитро Феліксов, який відкрив новий книжковий магазин у розпал війни, зазначає, що попит на українську літературу зріс, і це надихає на подальший розвиток видавничої справи. За його словами, зростання зацікавленості до українських видань мотивує книгарні розширювати асортимент, а також посилювати маркетинг для залучення молодшого покоління читачів.
Зміна співвідношення між паперовими та електронними книгами
За останні роки співвідношення між продажами паперових та електронних книг поступово змінювалося на користь цифрового контенту. У 2020 році електронні книги складали лише близько 5% ринку, але до 2023 року ця частка зросла до 15% на фоні зростаючого інтересу до електронних видань серед молоді. Військові дії також обмежили доступ до паперових книг, що додатково стимулювало попит на електронний формат
Поширення додатків для читання, таких як Yakaboo, Librarius, а також глобальних платформ сприяло цьому зростанню. Ці додатки не лише надали користувачам доступ до книжок у будь-який час, але й запровадили систему підписок, що зробило читання більш доступним і вигідним фінансово.
Антон Мартинов, засновник “Лабораторії” та бібліотеки Librarius висловився про зростання продажів електронних книг. От що він про це думає:
“Якщо раніше електронні книжки у видавців займали 2–5% від загальних продажів, то тепер — 8–15%”.
Наведена нижче візуалізація дозволяє побачити, наскільки в залежності від років мінялись виторги видавництв загалом, а також що було популярнішим: паперові чи електронні книги?
Розвиток аудіокниг як нової форми споживання літератури
Аудіокниги стали ще однією важливою тенденцією. Віддалена робота і постійний доступ до смартфонів стимулювали зростання інтересу до цього формату, особливо серед зайнятих людей, які не завжди мають час для читання. У період 2022-2024 років обсяги продажів аудіокниг значно зросли, а велика кількість українських видавництв почали активно озвучувати свої найпопулярніші книги. Користувачі аудіокниг зазначають зручність формату, який дозволяє «читати» книги під час виконання інших справ, таких як подорожі чи домашні обов’язки. Видавництва, як-от Абук, почали спеціалізуватися на випуску якісних аудіокниг українською мовою, що стимулює ріст цього сегменту ринку.
Зміни у жанрових уподобаннях: Зростання популярності психологічної та військової літератури
Психологічна література стала однією з найпопулярніших категорій під час пандемії. Люди намагалися знайти способи подолання стресу та адаптації до нових умов життя, що сприяло зростанню попиту на книги з психології та саморозвитку. Військова література також отримала новий імпульс до розвитку через ситуацію в країні та підвищений інтерес до історії та війни, що вплинуло на психологічний стан суспільства. Проте, все одно художня література залишається топ-1 серед вподобань в українців незалежно від періоду.
Популярними залишаються й жанри детективів та фантастики, які пропонують можливість відволіктися та зануритися у світ пригод та альтернативної реальності. Також українці почали більше купувати сучасну українську літературу, яку не завжди легко знайти у паперовому форматі, що сприяло попиту на електронні видання
Відвідування бібліотек в Україні за 2020-2024 рр.
Відвідування бібліотек в Україні за період 2020-2024 років демонструє зменшення кількості користувачів, що викликане низкою соціально-економічних та культурних факторів. У 2020 році, в умовах пандемії, бібліотеки зафіксували приблизно 10,5 мільйонів відвідувачів, оскільки люди шукали нові джерела інформації та розваг. Проте вже в 2021 році ця цифра знизилася до 9,2 мільйонів через обмеження, пов’язані з COVID-19, а в наступні роки тенденція до зменшення лише посилилася, зокрема до 6,5 мільйонів відвідувачів у 2023 році. Зменшення відвідувань бібліотек також пов’язане з культурними змінами в читацьких звичках українців. Наприклад, 60% дорослого населення в Україні не відвідує бібліотеки, а багато людей читає менше однієї книги на рік. Ця ситуація вказує на потребу в модернізації бібліотечних послуг і переосмисленні їхньої ролі в суспільстві, адже бібліотеки повинні адаптуватися до нових реалій і пропонувати актуальні ресурси, що відповідають запитам сучасного читача
Загальна статистика відвідування бібліотек показує, що кількість походів в бібліотеку лише зменшується. Це, зокрема, пов’язано з виїздом більшості українців за кордон через повномасштабне в торгнення та застарілу літературу.
Кількість відвідувачів по роках:
- 2020 рік – 11,3 млн. осіб
- 2021 року – 9,2 млн. осіб
- 2022 рік – 7,8 млн. осіб
- 2023 рік – 6,5 млн. осіб
- 2024 рік – 6 млн. осіб
Зміни в каналах продажу та популяризація книжкової культури
Змінилася також структура продажів. Якщо раніше основними каналами були книгарні та мережеві магазини, то зараз домінують інтернет-магазини. Наприклад, популярні українські онлайн-магазини, такі як Yakaboo, створюють мобільні додатки, що дозволяють користувачам купувати електронні книги та підписуватися на щомісячні сервіси. Крім того, у 2023-2024 роках зростає популярність книжкових фестивалів і заходів, таких як Книжковий Арсенал, які підтримують інтерес до читання. Це стало важливою частиною популяризації книжкової культури та залучення нових читачів
Загалом, можна сказати, що протягом останніх 5 років українці все більше віддають перевагу електронним форматам книг, що обумовлено зручністю доступу та впливом зовнішніх факторів, таких як пандемія та війна. Паперові книги зберігають свою популярність серед традиційних читачів, але електронні та аудіокниги стають привабливими для молодшого покоління. Сьогодні книжкова культура в Україні адаптується до нових умов, і надалі можна очікувати на зростання попиту на електронний контент, який забезпечує швидкий доступ до книг та підтримує тенденції диджиталізації.
Джерелами інформації стали дані з Форбс Україна, Укрінформ, Ліга.нет.